Послушайте папы! Послушайте, мамы!
Делитесь с друзьями другими постами.
Пусть ваши посты будут всем изрекать,
Каким Божьим воином должен я стать.
Не пост, где стою на линейке я в школе,
Не пост, где поехал я с вами на море,
Не пост, что я умный расту и большой,
Не пост, где костюмчик на мне дорогой.
Не пост, где за что-то меня награждают,
Не пост где подарок большой мне вручают...
Такие посты так похожи на все
Пустые мирские посты на Земле...
...
Послушайте папы! Послушайте, мамы!
Делитесь с друзьями другими постами.
Пусть будут посты ваши Светом во тьме.
Пусть люди увидят Иисуса во мне!
Тот пост, где другим я бы нес ободрение!
Тот пост, где я с вами вошёл в Откровенье!
Тот пост, где убрал Бог с души моей страх
И стала молитва звучать на устах;
Тот пост, где я в сильном давлении не сдался,
Где семь раз упал и упрямо поднялся...
Хочу быть читаемым всеми письмом
Пусть будет ваш пост сильным Божьим постом!
...
Послушайте Пары, послушайте мамы,
А может...запутаны вы соцсетями?
А может, все смайлики и комплименты,
Видяшки без смысла и просто комменты
В семью нашу посланы чтоб помешать,
Чтоб вас у меня каждый день забирать?
Чтоб вечером времени было немного?
Чтоб снова со мной не открыли вы Слово?
Чтоб воином смелым я стать бы не смог
Чтоб был мне главой Интернет, а не Бог?
Чтоб я до Небес никогда не дорос...
...Об этом согласны поставить вы пост?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.